Будівництво біогазових станцій. Змінювати цільове признання землі не потрібно!

Будівництво біогазових станцій. Змінювати цільове признання землі не потрібно!

Біогазові станції: будівництво. Змінювати цільове признання землі не потрібно!

ДОВІДКА

з питання необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки з «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» на цільове призначення «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій»

Біогазові станції: будівництво. Дана інформація орієнтована на замовників, що працюють на відходах тваринництва і рослинництва, на земельній ділянці з цільовим призначенням: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Землями сільськогосподарського призначення визнаються, зокрема, землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, розміщення відповідної виробничої інфраструктури. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ст. 22 Земельного кодексу України).

Отже, володілець (власник, користувач) земельної ділянки з цільовим призначенням: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» повинен мати такі характеристики:

– він має бути сільськогосподарським підприємством (виробником сільськогосподарської продукції);

– він має виробляти сільськогосподарську продукцію.

Виробники сільськогосподарської продукції – це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин (Закон України «Про сільськогосподарський перепис»).

Податковий кодекс України дає таке визначення:

Сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

У Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під сільськогосподарськими підприємствами розуміються юридичні особи, основним видом діяльності яких є вирощування (виробництво, виробництво та переробка) сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) ними сільськогосподарської продукції становить не менше 50 відсотків загальної суми виручки.

З огляду на зазначені норми права сільськогосподарське підприємство (виробник сільськогосподарської продукції) – це юридична особа будь-якої організаційно-правової форми господарювання та її відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), основним видом діяльності яких є вирощування (виробництво, виробництво та переробка) сільськогосподарської продукції на власних чи орендованих потужностях, та виручка яких від реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) ними сільськогосподарської продукції становить не менше 50 відсотків загальної суми виручки.

Визначення терміну «сільськогосподарська продукція» міститься у двох законодавчих актах.

Згідно Податкового кодексу України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

В той же час, Закон України «Про державну підтримку сільського господарства» до сільськогосподарської продукції (товарів) також  відносить відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України”, а саме:

  1. Органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо);
  2. Суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків  від загальної  ваги  таких  сумішей,
  3. Усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської  продукції (товарів) та їх відходів:
  • біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної  продукції;
  • електрична енергія, пар, гаряча вода тощо.

Таким чином, якщо замовник є сільськогосподарським підприємством – виробником сільськогосподарської продукції, змінювати цільове призначення земельної ділянки з «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» на цільове призначення «для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» не потрібно.

Олена Фінк, адвокат