Енергоефективність, переробка відходів та покращення стану довкілля – пріоритетні цілі розвитку України!

Енергоефективність, переробка відходів та покращення стану довкілля – пріоритетні цілі розвитку України!

Енергоефективність, підтримка альтернативної енергетики, переробка відходів та покращення стану довкілля – є одними із пріоритетних цілей розвитку регіонів України! Зокрема, до такого висновку можна прийти провівши аналіз Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2020 року. Ситуація по інших регіонах вивчається.

Аналіз стратегічних цілей та цільових програм Житомирської області щодо питань екології, переробки відходів та стимулювання використання відновлюваних джерел енергії.

Житомирщина має свою Стратегію розвитку на період до 2020 року, яка була затверджена Рішенням Житомирської обласної ради від 19.03.2015 №1403. В даній Стратегії зазначено, що основними забруднювачами атмосферного повітря, водойм та ґрунтів є викиди шкідливих речовин та відходи (рідкі та тверді). Станом на 2013 рік в області утворилось 673,2 тис. тон відходів, з яких 40,0% складають відходи тваринництва та рослинництва і 23,1% тверді побутові відходи. При цьому, частка утилізованих відходів становила 13,3% від загальної кількості і, відповідно до Стратегії, це значення планується збільшити майже втричі до 30,7% в 2020 році.

Однак, розроблені на основі Стратегії Плани заходів на 2015-2017 та 2018-2020 роки на пряму не адресовані проблемам переробки відходів. Більш того, Житомирщина планує нарощувати поголів’я великої рогатої худоби, свиней та птахів, а також будувати нові полігони ТПВ, що призводитиме, ймовірно, до зростання кількості утворення відходів. При цьому, у Обласній комплексній програмі охорони навколишнього природного середовища на 2014-2017 роки заходів з переробки відходів не передбачено.

Зважаючи на вищеописане, виникає запитання: чи не призведе реалізація стратегічних цілей до погіршення стану довкілля? По-перше, щоб цього не сталося, необхідно відповідно до Національної стратегії управління з відходами в Україні до 2030 року, яке затверджена Розпорядженням КМУ від 8.11.2017 року №820-р, розробити окремий регіональний план управління відходами для Житомирської області. По-друге, слід оперувати засобами утилізації відходів, які мають вирішувати екологічні питання при реалізації запланованих цілей.

Відходи тваринництва та рослинництва.

Плани заходів з реалізації стратегії Житомирської області передбачають нарощування обсягів виробництва, в першу чергу, тваринницької продукції. З метою реалізації цих планів в Програмі економічного та соціального розвитку Житомирської області на 2017 рік було заплановано низку заходів, серед яких можна виділити наступні:

  1. Проектування та початок реконструкції і будівництво ІІ черги комплексу для утримання 1 000 голів ВРХ ТОВ «Івниця», с. Івниця Андрушівського району;
  2. Завершення реконструкції свинокомплексу на 100 000 голів ТОВ «Екогенетикс», с. Котівка Андрушівського району;
  3. Проектування та будівництво птахокомплексу потужністю 1 млн. голів ТОВ «Компанія Райз», Овруцький район;
  4. Реконструкції двох тваринницьких приміщень для утримання 1 000 голів овець в с. Межиліска Народицького району; та інші.

Як результат реалізації цих заходів, кількість відходів тваринництва тільки зростатиме. В свою чергу, це може призводити до погіршення стану довкілля, зокрема, за рахунок забруднення шкідливими речовинами, стічними водами та продуктами розкладу. Крім того, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, гній та стічні води тваринницьких підприємств можуть бути фактором передачі понад 100 збудників інфекційних та інвазійних хвороб. Відходи тваринництва також слугують сприятливим середовищем для розвитку та тривалої життєздатності патогенної мікрофлори, можуть містити пестициди, насіння бур’янів, тощо. Зокрема, згідно результатів серії досліджень, виконаних Центром сільськогосподарських технологій (Аугустенберг, Німеччина), у 95% проб необроблених відходів тваринництва виявляють бактерії сальмонели.

З метою збереження здоров’я людей і тварин, рекомендовано гігієнізацію відходів, а також біодобрив, особливо при наявності планів щодо їх наступного внесення в грунт. Гігієнізація біодобрив дозволяє попередити перенесення карантинних шкідливих організмів.

У зв’язку з цим, при погодженні проектів будівництва (реконструкції) тваринницьких ферм органи влади та місцевого самоврядування повинні вимагати від замовників будівництва включати в ці проекти засоби з обробки та утилізації відходів способами, що встановлені Законом України «Про побічні продукти тваринного походження, які не призначені для споживання людиною» №287-19 від 19.10.2016. Такими засобами можуть бути біогазові станції, або договір на обробку (переробку, утилізацію) із суб’єктом господарської діяльності, який має біогазову станцію.

У біогазовій станції відходи тваринництва (гній) завантажуються в спеціальні ферментатори – біогазові реактори, де протягом певного часу (30-40 днів) відбувається контрольований процес розкладу органічної складової відходів при певній температурі (35-45 0С). В результаті цього процесу досягається належний рівень гігієнізації, оскільки знищується практично вся патогенна мікрофлора, різного роду паразити, а також утворюється біогаз, який складається з метану, вуглекислого газу, сірки та інших супутніх газів в невеликій кількості. Утворений біогаз очищається від домішок і потім може перетворюватись у когенераційних установках в електричну і теплову енергію. При цьому, метан з біогазу окислюється до вуглекислого газу, що призводить до скорочення емісій парникових газів.

На виході з біогазової установки отримується зброджена маса, яка є комплексним органічним біодобривом, що практично не містить хвороботворних мікроорганізмів та ідеально підходить для удобрення полів.

Тверді побутові відходи.

Проблема накопичення твердих побутових відходів на Житомирщині вирішується переважно шляхом застосування полігонів ТПВ. При цьому, полігони є об’єктами забруднення оточуючого середовища. В надрах полігонів органічні складові відходів розкладаються з утворенням біогазу, що містить метан, вуглекислий газ та інші токсичні гази, які забруднюють повітря, є причиною неприємних запахів та пожеж на полігонах, а також призводять до загибелі рослинності в околицях полігонів.

Іншою небезпечною речовиною з полігонів є фільтрат (забруднена рідина), який утворюються переважно через розклад відходів та інфільтрацію дощових вод, які проходять скрізь відходи, забруднюються та збираються на дні полігону у вигляді фільтрату. Витоки та просочення фільтрату призводить до забруднення ґрунтів, підземних та поверхових вод.

З метою зменшення забруднення від полігонів Стратегія розвитку Житомирщини передбачає рекультивацію існуючих та будівництво нових полігонів, а також збільшення частки утилізації відходів. Зокрема, згідно Плану заходів на 2018-2020 роки мають бути впроваджені такі заходи:

  1. Рекультивація сміттєзвалища в смт Кам’яний Брід Баранівського району;
  2. Будівництво полігону ТПВ у місті Коростені І-ІІІ черги;
  3. Будівництво полігону ТПВ у місті Малині;
  4. Будівництво полігону ТПВ в смт Попільня Попільнянського району;
  5. Будівництво полігону ТПВ за межами смт Романів Романівського району

Безпосередньо рекультивація та будівництво нових полігонів, згідно будівельних норм ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. основні положення проектування», передбачає застосування верхніх та нижніх захисних екранів, системи збору та утилізації фільтрату і біогазу. Однак, фізична наявність таких систем має обов’язково контролюватись органами влади та місцевого самоврядування (департаментами будівництва та архітектури), а також з боку екологічних громадських організацій. Крім того, для вже існуючих полігонів в Планах та Програмах Житомирщини доцільно передбачати хоча б систему дегазації з метою зменшення викидів біогазу.

Як вже зазначалось вище, біогаз складається з метану, а тому є відновлюваним джерелом енергії. У зв’язку з цим, він має включений до цільових програм Житомирщини в якості інструменту досягнення цілей з розвитку альтернативної енергетики та покращення стану довкілля.

Сировиною для виробництва біогазу можуть бути не лише відходи тваринництва, рослинництва та побуту, а і будь-яка інша органічна речовина, яка здатна розкладатись в біогазових станція чи в умовах полігонів ТПВ. В свою чергу, вироблена електрична та теплова енергія може використовуватись на заміну енергії виробленої з викопних палив, призведе до економії останніх та підвисить енергетичну незалежність регіону.

Таким чином, біогазові станції і дегазація полігонів ТПВ можуть одночасно вирішити такі важливі задачі: утилізація відходів, що позитивно вплине на навколишнє середовище області; стимулювання використання відновлюваних джерел та підвищення енергонезалежності. У зв’язку з цим, для впровадження вищезазначених технологій на обласному рівні має бути передбачене наступне:

  • Скорочення викидів парникових газів внаслідок використання біогазу;
  • Контроль наявності засобів утилізації відходів тваринництва  та систем дегазації полігонів на існуючих та нових об’єктах.