Властивості біодобрив у порівнянні з необробленими відходами тваринництва

Властивості біодобрив у порівнянні з необробленими відходами тваринництва

Агропромислове виробництво є джерелом значної кількості шкідливих викидів газів та органічних відходів у навколишнє середовище, чим істотно погіршує стан екології довкілля. Аналізуючи сучасну ситуацію з наведенням лише трьох складових забруднень атмосфери (див. рис.), слід підкреслити, що екологічні втрати від такої діяльності у сільській місцевості не співвідносяться з відповідними у промисловості та питомою вагомістю валових продуктів аграрної та промислової галузей. Тому, технології, що полегшують антропогенний вплив на екологію, повинні активно впроваджуватись у сільській місцевості. Процеси метаногенезу біомаси дозволяють ефективно протистояти збільшенню шкодочинних емісій газів сільськогосподарського походження.

Рис. Емісії газів N2O, CH4 та NH3 аграрного виробництва у загальному балансі галузей (Джерело: Біопалива, 2004)

Під час біогазового виробництва у ферментаторах відбуваються біологічні процеси, схожі на процеси у шлунковому тракті сільськогосподарських тварин. Так, Центром сільськогосподарських технологій (Аугустенберг, Німеччина), проведено ряд досліджень біодобрив з діючих біогазових комплексів на предмет визначення кількості та якості поживних речовин та ефективності їх застосування в якості добрив (див. табл.). Досліджувались наступні субстрати:

  1. необроблена гноївка ВРХ;
  2. біодобрива після біогазового виробництва у 3-х варіантах:
  • гноївка ВРХ + відновлювана сировина (силос кукурудзи)
  • гноївка свиней + відновлювана сировина (силос кукурудзи)
  • відновлювана сировина (силос кукурудзи)

Таблиця. Показники та властивості біодобрив після біогазового виробництва та необроблених відходів тваринництва (Джерело: FNR, 2010)

В результаті проведених досліджень встановлено:

  1. Вміст сухої речовини у біодобривах приблизно на 2% нижче у порівнянні з необробленою гноївкою ВРХ.
  2. Вміст загального азоту у біодобривах знаходиться на рівні 4,6-4,7 кг/г свіжої маси, що дещо вище у порівнянні з необробленою гноївкою ВРХ.
  3. Співвідношення C/N складає 5-6, що суттєво нижче у порівнянні з необробленою гноївкою ВРХ, співвідношення C/N в якій становить в середньому 10.
  4. Під час анаеробної ферментації, органічна речовина розщеплюється і тим самим забезпечується перехід органічно зв’язаного у неорганічно зв’язаний азот і, відповідно, до збільшення долі амонію до 70% у загальному азоті у біодобривах.
  5. Суттєвих відмінностей у вмісті поживних речовин (кальцій, магній, сірка) не відмічено.

Сидорчук О., к.т.н.