Застосування біодобрив після біогазового виробництва

Застосування біодобрив після біогазового виробництва

Використання біодобрив після біогазового виробництва, у порівнянні з незбродженими органічними відходами тваринництва, дає змогу одержувати у 1,5 рази вищу врожайність сільськогосподарських культур.

У сфері сільського господарства зосереджений вагомий потенціал для виробництва електричної та теплової енергії з біомаси та сільськогосподарських відходів. Відходи тваринництва є цінною сировиною для сільськогосподарського виробництва, в першу чергу, як джерело органічних добрив. Промислове тваринництво – забрудник навколишнього середовища, як органічними, так і біогенними елементами. На його долю припадає 43-46% загального біологічного навантаження на природні системи.

Понад 40% органічних добрив великих тваринницьких комплексів, перетворюються на джерела забруднення навколишнього середовища. Постійне використання навіть перероблених за існуючими традиційними технологіями відходів тваринництва призводить до накопичення в ґрунті нітратів, його бактеріального забруднення. Все це обумовлює значні матеріальні та енергетичні витрати на переробку та знезараження відходів тваринництва.

У свою чергу, рослинництво має значну потребу у високоякісних органічних добрив. Згідно даних Державної статистики України, щорічні втрати гумусу в ґрунтовому шарі України доходить до 0,66 т/га.

Відповідно до Закону України № 962-15 у редакції від 27.06.2015 р. «Про охорону земель», визначено основи відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.

Згідно Загальнодержавної програми використання та охорони земель  передбачено виробництво високоякісних органічних добрив, забезпечення оптимального співвідношення між біологічними та хімічними засобами підвищення родючості.

Найбільш перспективним серед напрямків утилізації органічних відходів, особливо тваринного походження, є анаеробна ферментація, що дозволяє отримувати високоякісні знезаражені біодобрива, а також біогаз, як нетрадиційне відновлюване джерело енергії.

Дослідним шляхом встановлено, що втрати азоту при використанні існуючих технологій отримання добрив складають у середньому 24,5%, а при переробці у біогазових комплексах – не перевищують 5%. Для отримання 1 кг по діючій речовині хімічних азотних добрив, витрачається 2 кг умовного палива. Бактеріальна стерилізація при анаеробному зброджуванні оцінюється у 94-98%, відбувається дезодорація – звільнення від неприємного запаху, дегельмінтизація – знешкодження паразитів у відходах тваринництва), а також незначне зниження схожості насіння бур’янів.

Використання зброджених органічних відходів, у порівнянні зі звичайним, дає змогу одержувати у 1,5 рази вищу врожайність сільськогосподарських культур. Це пояснюється кращими поживними та сорбційними властивостями біодобрив. Азот виступає в редукованій формі та краще засвоюється рослинами, але з тих саме причин, необхідно дотримуватись строків підживлення, щоб уникнути окислення азоту до солі азотної кислоти і забруднення ґрунтових вод.

Перероблені у біогазових комплексах органічні відходи у біодобрива мають більший вміст аміаку у порівнянні із первинною сировиною, у зв’язку з чим виникає питання підвищеного виділення аміаку при внесенні біодобрив. При внесенні біодобрив традиційним способом – розкидачем з тарілчастим апаратом, втрати аміаку на 85% більші, ніж при їх локальному внесенні штанговим розкидачем безпосередньо на ґрунт.

Норми внесення отриманих біодобрив складають 0,5-5 т/га замість 40 т/га традиційних компостів, причому потреба в мінеральних добривах зменшується на 20-75%.

Сидорчук О., к.т.н.